Закон України про транспортно-експедиторську діяльність

Цей Закон визначає правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні та спрямований на створення умов для її розвитку та вдосконалення.

Стаття 1. Визначення термінів експедиції

У цьому Законі терміни вживаються в наступному значенні:

транспортно-експедиторська діяльність — підприємницька діяльність з надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

транспортно-експедиторська послуга — робота, безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

експедитор (транспортний експедитор) — суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг визначених договором транспортного експедирування;

клієнт — споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати або організувати або забезпечити виконання зазначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

перевізник — юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов’язання та відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником;

учасники транспортно-експедиторської діяльності — клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об’єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, які виконують роботи (що надають послуги) під час перевезення вантажів.

Стаття 2. Сфера дії цього Закону

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при транспортному експедируванні вантажів усіма видами транспорту, крім трубопровідного.

Положення цього Закону поширюються також на випадки, коли обов’язки експедитора виконуються перевізником.

Стаття 3. Законодавство про транспортно-експедиторську діяльність

Відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України “Про транспорт”, “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про транзит вантажів”, цим Законом , іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Стаття 4. Принципи діяльності експедитора

Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб’єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів або відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення та т. п.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями іт. п., які є резидентами чи нерезидентами України.

Транспортно-експедиторську діяльність (експедирування) можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб’єкти господарювання.

Стаття 5. Об’єднання експедиторів

Експедитори відповідно до законодавства можуть на добровільних засадах об’єднуватися в об’єднання: асоціації, ліги, спілки тощо.

Об’єднання експедиторів створюються з метою:
• координацію діяльності своїх учасників;
• розроблення та здійснення заходів щодо підвищення рівня конкуренції за рахунок зростання професійної підготовки та якості послуг;
• захисту інтересів своїх учасників, у тому числі в органах державної влади;
• участі у розробці проектів законів та інших нормативних актів у сфері транспортно-експедиторської діяльності;
• розроблення заходів щодо захисту інтересів клієнтів;
• розроблення умов експортно-імпортного постачання товарів, що мають стратегічне значення для України;
• інтеграції у світовий ринок транспортно-експедиторських послуг;
• участі у роботі міжнародних організацій транспорту, транспортно-експедиторських організацій тощо;
• розроблення та затвердження актів, передбачених їх установчими документами;

• надання органам державної влади пропозицій щодо реалізації рекомендацій міжнародних організацій у галузі транспортно-екс-педиторської діяльності в Україні.

Стаття 6. Державне регулювання транспортно-експедиторської діяльності

Основним завданням державного регулювання транспортно-експедиторської діяльності є захист економічних інтересів України, подальше становлення, розвиток та формування ринку транспортно-експедиторських послуг.

Кабінет Міністрів України організовує та забезпечує проведення державної політики та державний контроль у сфері транспортно-експедиторської діяльності, спрямовує та координує роботу органів виконавчої влади, які здійснюють державне регулювання у цій сфері діяльності.

Стаття 7. Державна підтримка транспортно-експедиторської діяльності

Державна підтримка транспортно-експедиторської діяльності формується та здійснюється відповідно до загальнодержавних програм економічного розвитку в галузі транспорту та передбачає:

• дотримання прав та законних інтересів експедиторів, перевізників та споживачів їхніх послуг;
• стимулювання зростання обсягів експорту транспортно-експедиторських послуг, зокрема шляхом спрощення системи розрахунків;
• створення рівних умов на ринку транспортно-експедиторських послуг та недопущення будь-якої дискримінації щодо експедиторів, перевізників або вантажу за ознакою його місця походження, відправлення, ввезення, вивезення чи призначення або у зв’язку з правом власності на цей вантаж, а також при оподаткуванні транспортно -експедиторські послуги, за винятком випадків адекватного реагування на дискримінаційні заходи щодо України або економічних санкцій міжнародних організацій, підтриманих Україною;
• участь експедиторів у розробці нормативно-правових актів з питань транспортно-експедиторської діяльності;
• створення умов для організації підготовки та підвищення кваліфікації працівників у сфері транспортно-експедиторської діяльності;

• сприяння розвитку міжнародного співробітництва, адаптації законодавства України до міжнародних вимог у сфері транспортно-експедиторської діяльності.

Стаття 8. Види транспортно-експедиторських послуг

Експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України або інших держав, внутрішніх перевезеннях територією України.

Експедитори за дорученням клієнтів:
• забезпечують оптимальне транспортне обслуговування,
а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до умов договорів (контра укладених відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс»)
• фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби та забезпечують їх подання до портів, на залізничні станції, склади, термінали або інші об’єкти для своєчасного відправлення вантажів;
• здійснюють роботи, пов’язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доопрацюванням, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;
• ведуть облік надходження та відправлення вантажів із портів, залізничних станцій, складів, терміналів чи інших об’єктів;
• організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;
• організовують експертизу вантажів;
• здійснюють оформлення товарно-транспортної| документації та її розсилку щодо належності;
• надають у встановленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправку вантажів та наряди на відвантаження;
• забезпечують виконання комплексу заходів щодо відправлення вантажів, що надійшли у некондиційному стані зі шлюбом, у пошкодженому, неміцному, нестандартному куванні або не відповідному вимогам перевізників;
• здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності;
• забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів та вантажів відповідно до вимог нормативно-правових актів щодо діяч відповідного виду транспорту;
• забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від відправника вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;
• здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;
• оформлюють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;
• надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством;

• надають інші допоміжні та супутні перевезення транспортно-експедиторські послуги, які передбачені договором транспортного експедирування та не суперечать законодавству.

Стаття 9. Договір транспортного експедирування та його виконання

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату та за рахунок іншої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання певних договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається в письмовій формі.
Істотними умовами договору транспортного експедирування є:
• відомості про сторони договору:
• для юридичних осіб – резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та орган України;
для юридичних осіб – нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та держава, де зареєстрована особа;
• для фізичних осіб – громадян України: прізвище, ім’я, по батькові, адресу місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів;
• для фізичних осіб – іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України;
• вид послуги експедитора;
• вид та найменування вантажу;
• права, обов’язки сторін;
• відповідальність сторін, у тому числі у разі заподіяння шкоди внаслідок дії непереборної сили;
• розмір плати експедитору;
• порядок розрахунків;
• пункти відправлення та призначення вантажу;
• порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта;
• термін виконання договору;
• а також усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного експедирування мають відповідати вимогам законодавства щодо зовнішньоекономічної діяльності.

Для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов’язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.
За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення по одному товарно-транспортному документу вантажів кількох різних клієнтів, які випливають з одного пункту відправлення та/або в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені всіх цих клієнтів як відправник вантажу та/або вантажопо -промінювач.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, які залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути:
• авіаційна вантажна накладна;
• міжнародна автомобільна накладна (СМП);
• накладна СМГС (накладна УМВС);
• коносамент;
• накладна ЦИМ (СІМ);
• вантажна відомість;
• інші документи, визначені законами України.

• Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях проходження вантажу від пункту його відправлення до пункту призначення.

Стаття 10. Права експедитора та клієнта

Експедитор має право:

• вибирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи на користь клієнта, згідно з відповідним договором транспортного експедирування;
• відступати від вказівок клієнта у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування;
• на відшкодування у погоджених із клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли у нього під час виконання договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися на користь клієнта;
• утримувати вантаж, що знаходиться у його володінні, до моменту сплати плати експедитору та відшкодування витрат, здійснених ним на користь клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов’язань щодо сплати плати експедитору та відшкодування зазначених витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування;
• не розпочинати виконання обов’язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов’язків, передбачених договором транспортного експедирування.
Клієнт має право:
• визначати маршрут проходження вантажу та вид транспорту;
• вимагати від експедитора надання інформації про хід перевезення вантажу;
• давати вказівки експедитору, які не суперечать договору транспортного експедирування та документам, наданим експедитору;
• змінювати маршрут доставки вантажу та кінцевого одержувача вантажу, заздалегідь повідомивши про це експедитора, з відшкодуванням витрат на зміну маршруту відповідно до договору транспортного експедирування.

Договіром транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші права експедитора та клієнта.

Стаття 11. Обов’язки експедитора

Експедитор зобов’язаний надавати транспортно-експедиторські послуги відповідно до договору транспортного експедирування та вказівок клієнта, погоджених з експедитором у встановленому договором порядку.

При необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема, у разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеки людей та навколишнього середовища, експедитор зобов’язаний попередньо отримати згоду клієнта на такий відступ. У разі, якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отриманий експедитором у належний за наявних обставин термін, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим.

Договіром транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов’язки експедитора.

Стаття 12. Обов’язки клієнта

Клієнт зобов’язаний своєчасно надати експедитору повну, точну та достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов’язків за договором транспортного експедирування, а також документи щодо вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю та нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу.

Клієнт зобов’язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором на користь клієнта з метою виконання договору транспортного експедирування.

Договіром транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов’язки клієнта.

Стаття 13. Страхування при транспортно-експедиторській діяльності

Експедитор здійснює страхування вантажу та своєї відповідальності відповідно до закону та договору транспортного експедирування.

Стаття 14. Відповідальність експедитора та клієнта

Експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вага, якщо проводилося контрольне зважування в присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, наявність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, які засвідчені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

За невиконання або неналежне виконання обов’язків, передбачених договором транспортного експедирування та цим Законом, експедитор та клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Стаття 15. Суперечки у сфері транспортно-експедиторської діяльності

Спори у сфері транспортно-експедиторської діяльності вирішуються відповідно до закону.

Стаття 16. Заключні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
• забезпечити ухвалення нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
• організувати застосування в Україні уніфікованих документів та форм, що використовуються у міжнародній практиці транспортно-експедиторської діяльності.

Президент України Л. КУЧМА

г. Київ
1 липня 2004 року
№1955-1У